logo
header banner articles

Катаральна ангіна: причини, симптоми, діагностика та лікування

Катаральна ангіна, або тонзиліт, — одне з найчастіших захворювань горла, але багато людей не надають йому належного значення, вважаючи, що це звичайна респіраторно-вірусна інфекція. Однак без правильного лікування вона може призвести до серйозних ускладнень та погіршення загального стану. Всім дорослим важливо знати, на які симптоми варто звернути особливу увагу та як далі діяти.

Види та причини катаральної ангіни

Катаральна ангіна — це найбільш поширена форма захворювання, для якої характерні запалення мигдаликів та слизової оболонки глотки внаслідок впровадження інфекційних агентів. Залежно від причин виникнення, патологія має два види:

  • Вірусна — викликана різними вірусами, такими як аденовіруси, риновіруси та грип. Вони часто активуються у холодну пору року та, як правило, передаються повітряно-краплинним шляхом.
  • Бактеріальна — найчастіше спровокована стрептококами групи A. Бактеріальна форма зазвичай проявляється більш вираженими симптомами та може призвести до серйозних ускладнень. Її розвитку сприяють переохолодження, стрес чи ослаблений імунітет.

Крім того, катаральна ангіна може розвинутись як ускладнення після перенесених гострих респіраторних захворювань.

Симптоми катаральної ангіни

Катаральна ангіна в дорослих має характерні симптоми, що варіюються залежно від причини:

  • Біль у горлі — почуття дискомфорту та болючості, а також захриплість та пирхота;
  • Почервоніння мигдалин — помітна зміна кольору, що свідчить про запалення;
  • Набряк мигдалин — збільшення органів, що може спричинити труднощі при ковтанні;
  • Температура – зазвичай помірно підвищена (до 38 ° C), іноді з ломотою;
  • Збільшення лімфатичних вузлів – хворобливі відчуття в ділянці шиї через їх запалення;
  • Загальне нездужання — слабкість, стомлюваність та зниження активності;
  • Кашель — може бути сухим, що часто супроводжує запалення горлянки.

При катаральній ангіні білий наліт на мигдаликах зазвичай не спостерігається. Він притаманний складнішим формам хвороби — лакунарній та фолікулярній.

Методи діагностики

Діагностика катаральної ангіни в дорослих починається з ретельного збирання анамнезу та огляду пацієнта. Лікар (отоларинголог або сімейний терапевт) звертає увагу на наявність характерних симптомів, таких як біль у горлі, почервоніння та набряк мигдалин. Під час огляду фахівці використовують освітлення для візуалізації глотки та мигдаликів, а також перевіряють стан лімфатичних вузлів на шиї. На цьому етапі важливо уточнити, чи були в пацієнта нещодавні інфекції дихальних шляхів або контакт із хворими, що може допомогти у встановленні причини запалення.

Для більш точної діагностики може бути призначене лабораторне дослідження, як, наприклад, загальний аналіз крові, який допоможе виявити підвищену кількість лейкоцитів (один з ознак запалення). У деяких випадках може знадобитися бактеріологічний посів із зіва, щоб визначити, чи є причиною ангіни бактеріальна інфекція, і якщо так, то який саме мікроб викликає захворювання.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Як лікувати катаральну ангіну?

Найчастіше катаральна форма ангіни викликається вірусами, тому основна увага приділяється підтримуючої терапії. Важливо забезпечити пацієнту достатню кількість рідини, щоб запобігти зневодненню, а також підтримувати комфортну температуру у приміщенні. Гарячі напої, такі як трав'яні чаї або компоти, допомагають пом'якшити горло та зменшити дискомфорт.

Медикаментозне лікування катаральної ангіни включає:

  • використання анальгезуючих та протизапальних засобів для зниження болю та температури;
  • полоскання з розчином солі або соди, які надають заспокійливу дію на запалені тканини та допомагають у знятті набряку;
  • якщо ангіна викликана бактеріальною інфекцією, лікар може призначити антибіотики, хоча це трапляється рідше, оскільки в більшості випадків захворювання має вірусну природу.

На додаток до цього важливо уникати подразнювальних речовин (тютюновий дим, пил та ін.) та забезпечити відпочинок, щоб організм швидше впорався з інфекцією.

Нерідко пацієнтам пропонують використання рослинних препаратів, таких як Тонзипрет від німецької компанії Біонорика. Ліки допомагають швидко усунути хворобливі відчуття та захриплість, а також дозволені для частого використання (до 12 таблеток на добу).

Тонзипрет містить ефективну комбінацію натуральних екстрактів:

  • Лаконоса американського — має протизапальні та антисептичні властивості. Допомагає зняти набряклість та зменшити біль у горлі, сприяючи швидкому відновленню слизової оболонки;
  • Гваякове дерево — має виражені пом'якшувальні та обволікальні ефекти. Його активні компоненти сприяють зменшенню подразнення та запалення, а також покращують загальний стан дихальних шляхів, полегшуючи симптоми кашлю;
  • Стручкового перцю — відомий своєю стимулюючою дією. Активує місцевий імунітет, що сприяє боротьбі з інфекціями та прискорює процес одужання.

Засіб дозволено для дітей від 1 року та представлений у двох лікарських формах: краплі та таблетки. Дозування для різних вікових груп детально розписано в інструкції.

Можливі ускладнення

Катаральний тонзиліт, як правило, протікає в легкій формі, але за відсутності своєчасного та правильного лікування він може призвести до розвитку серйозних ускладнень. Основний ризик пов'язаний з поширенням запального процесу на сусідні тканини та органи, викликаючи більш важкі захворювання.

Ще одним з небезпечних ускладнень є перехід у гнійні форми, такі як фолікулярна або лакунарна ангіна. Ці стани супроводжуються більш вираженими симптомами, включаючи утворення гнійних пробок на мигдаликах та підвищену температуру (понад 38°C). У разі бактеріальної інфекції без адекватного лікування виникає абсцес мигдалин (скупчення гною у тканинах), що потребує хірургічного втручання.

Крім того, ангіна іноді призводить до ускладнень, що стосуються інших систем організму. У поодиноких випадках розвиваються ревматизм, гломерулонефрит або міокардит, які вражають суглоби, нирки та серце. Такі хвороби виникають внаслідок аутоімунної реакції на стрептококову інфекцію та мають довгострокові наслідки для здоров'я.

Профілактика захворювання

Щоб уникнути запалення мигдаликів, важливо проводити профілактику, спрямовану на підтримку здоров'я та зміцнення імунної системи. Для зниження ризику захворювання важливо дотримуватись ряду простих, але ефективних профілактичних заходів:

  • Підвищення захисних сил — включає регулярні фізичні вправи, збалансоване харчування та прийом вітамінів.
  • Уникнення переохолодження — важливо одягатися за погодою та уникати тривалого перебування на холоді.
  • Підтримка особистої гігієни — регулярне миття рук та дотримання правил гігієни ротової порожнини запобігають потраплянню інфекцій.
  • Мінімізація контакту з хворими — передбачає обмеження спілкування з людьми, які мають ознаки респіраторних інфекцій.
  • Зволоження повітря — використання зволожувачів повітря у приміщенні перешкоджає пересиханню слизової горла.

Щоб профілактувати ускладнення, важливо розпочинати лікування катаральної ангіни при перших симптомах і суворо дотримуватися рекомендацій лікаря.

Коваль Сергій Анатолійович
Перевірено медичним фахівцем

Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

linkedin

1Bisno, A. L., & Stevens, D. L. (2015). "Streptococcal Infections: Clinical Manifestations, Diagnosis, and Management." Clinical Infectious Diseases, 41(3), 330—338. DOI: 10.1086/432485.
2Brook, I. (2018). "Microbiology and Management of Peritonsillar Abscess in Children and Adults." Otolaryngology–Head and Neck Surgery, 139(5), 751—755. DOI: 10.1177/0194599813519420.
3Cohen, J., & Powderly, W. G. (2017). Infectious Diseases. 4th edition. Elsevier. ISBN: 9780702062858.
4Steinhoff, M. C., & Walker, C. F. (2019). "Global Health Issues: Tonsillitis and Pharyngitis." Lancet Infectious Diseases, 19(4), 370—378. DOI: 10.1016/S1473—3099(19)30045—4.
5Graham, J. M. (2016). Pediatric ENT: Principles and Practice. Springer. ISBN: 978—3319295937.
6Schlievert, P. M., & Seidl, K. (2017). "Pathogenesis of Streptococcal Pharyngitis." Infection and Immunity, 85(4), e00933—16. DOI: 10.1128/IAI.00933—16.
7Swedo, S. E., & Leonard, H. L. (2015). "PANDAS: Pediatric Autoimmune Neuropsychiatric Disorders Associated with Streptococcal Infections." The Lancet, 377(9761), 1560—1567. DOI: 10.1016/S0140—6736(10)62109—1.
8Tonsillitis in Adults: Current Therapeutic Approaches. (2021). American Journal of Otolaryngology, 42(3), 102—110. DOI: 10.1016/j.amjoto.2021.102100.

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я