logo
hero banner children

Методи лікування аденоїдів у дітей: поради для батьків

Аденоїди — одне з найпоширеніших захворювань у дітей дошкільного та молодшого шкільного віку. Батьки нерідко стикаються з тим, що їхня дитина починає хропіти ночами, дихає ротом, скаржиться на утруднене дихання та часті застуди. Все це може бути наслідком запалення або збільшення аденоїдної тканини. Особливо тривожно, коли ситуація повторюється чи стає хронічною. У таких випадках важливо не лише усунути симптоми, а й вибрати оптимальні способи терапії з урахуванням віку дитини та важкості стану.

Що таке аденоїди?

Аденоїди в дітей віком — це розростання носоглоткового мигдалика, що знаходиться на задній стінці носоглотки та є частиною лімфоїдного кільця. Збільшення цієї тканини може відбуватися у відповідь на часті інфекції та ослаблення імунітету. При запаленні вона починає заважати нормальному носовому диханню, порушуючи сон та провокуючи ускладнення. Мигдалик збільшується, стає пухким, набряковим, може бути покритий слизом або гноєм. Цей стан нерідко супроводжується утрудненим диханням та погіршенням слуху.

Причини виникнення

Чому запалилися аденоїди? Причин безліч. Іноді це наслідок перенесених вірусних інфекцій, а в інших випадках результат несприятливої екологічної обстановки або спадкової схильності. Нижче наведено основні фактори, через які з'являються проблеми з аденоїдами в дітей:

  • часті вірусні та бактеріальні інфекції;
  • алергічні реакції;
  • знижений імунітет;
  • спадковість;
  • поганий мікроклімат (сухе повітря, забруднена атмосфера);
  • перенесені інфекційні захворювання матері під час вагітності.

Симптоми гіпертрофії та запалення аденоїдів у дітей

Батькам важливо зрозуміти, коли є потреба звернутися до лікаря. Основні ознаки хвороби розвиваються поступово, та буває непросто розпізнати хворобу на ранніх стадіях. Зверніть увагу на такі перші ознаки, які можуть свідчити про виникнення проблеми в носі дитини:

  • постійне або нічне хропіння;
  • дихання через рот;
  • гугнявість, зниження тембру голосу;
  • погіршення слуху;
  • часті застуди та отити;
  • дратівливість, порушення сну;
  • ранковий сухий кашель.

Рання діагностика дозволяє своєчасно визначити проблему та уникнути серйозних ускладнень.

Важливо!

Інформацію з цієї статті не можна використовувати для самодіагностики та самолікування. Для встановлення правильного діагнозу та призначення лікування слід завжди звертатися до лікаря.

Можливі ускладнення

Багато батьків не відразу усвідомлюють, наскільки небезпечним може бути затяжний запальний процес. Без лікування гіпертрофія аденоїдів може призвести до таких наслідків:

  • хронічні синусити та отити;
  • погіршення слуху;
  • порушення прикусу та формування аденоїдного обличчя;
  • затримка в розвитку мови та когнітивних функцій;
  • зниження концентрації та погіршення успішності у школі.

Чим раніше буде розпочато лікування, тим нижчий ризик розвитку незворотних змін.

Методи діагностики

Встановити діагноз особливо важливо в маленьких дітей, адже вони не завжди можуть точно описати свої відчуття. Для діагностики використовуються такі методи:

  • огляд ЛОР-лікаря за допомогою носоглоткового дзеркала або ендоскопа;
  • пальпація носоглотки (у поодиноких випадках);
  • рентген або МРТ приносових пазух;
  • лабораторні аналізи за підозри на бактеріальне запалення.

Комплексна діагностика дає можливість визначити ступінь збільшення мигдалика та наявність ускладнень.

Як лікувати аденоїди у дитини?

Коли мова заходить про лікування аденоїдів у дітей, важливо вибрати ефективну та щадну тактику. Залежно від ступеня збільшення та наявності ускладнень призначаються різні методи. При легкій та середній формі допустиме лікування в домашніх умовах. Ось що можна зробити, щоб зняти запалення аденоїдів у дитини:

  • сольові промивання носа (ізотонічні розчини);
  • інгаляції із протизапальними препаратами (тільки під наглядом медиків);
  • прийом антигістамінних засобів;
  • краплі з судинозвужувальним ефектом (за призначенням лікаря);
  • імуностимулюючі препарати;
  • курси фізіотерапії (лазеротерапія, УФО, електрофорез).

Коли не допомагають консервативні методи, розглядається оперативне втручання (аденотомія). Це один із сучасних методів лікування, що дозволяє швидко усунути проблему. В ідеалі застосовується комплексне лікування — допомагає від аденоїдів у дітей поєднання медикаментозної терапії та немедикаментозних процедур.

Профілактика

Профілактика відіграє важливу роль у запобіганні рецидивам та первинному збільшення аденоїдної тканини. Щоб зміцнити захисні сили організму та не допустити запалення, батькам рекомендується:

  • загартовування та прогулянки на свіжому повітрі;
  • регулярне провітрювання приміщень та зволоження повітря;
  • своєчасне лікування застуд та інфекцій;
  • раціональне харчування з достатньою кількістю вітамінів;
  • дотримання режиму дня.

Окремо варто відзначити можливість профілактичного застосування фітопрепарату Тонзипрет® від німецької компанії Біонорика®. Це комплексний засіб на основі лікарських рослин, що має протизапальну, аналгетичну та місцеву імуностимулювальну дію. Він може використовуватися в дітей з раннього віку при перших ознаках захворювання та для зниження ризику повторних епізодів запалення аденоїдів. Тонзипрет® сприяє загальному зміцненню імунітету, полегшує стан та може стати частиною загальної схеми профілактики в дітей, схильних до ЛОР-захворювань, а також зберігає локальний мікробіом.

Регулярне спостереження у спеціаліста та відповідальний підхід до здоров'я дитини дозволяють мінімізувати ризики та зберегти якість життя навіть при схильності до збільшення аденоїдів.

Коваль Сергій Анатолійович
Перевірено медичним фахівцем

Коваль Сергій Анатолійович

медичний радник та менеджер з медичних питань ТОВ “Біонорика“
Магістр у галузі знань Охорона здоров'я та фармація

linkedin

1Zwierz A, Domagalski K, Masna K, Burduk P. Maximal medical treatment of adenoid hypertrophy: a prospective study of preschool children. European Archives of Oto‑Rhino‑Laryngology. 2024;281(5):2477–2487.
2Drago L, Esposito S, De Vecchi E, et al. Detection of inflammatory marker changes after adenotonsillectomy. Clinical Otolaryngology. 2019;44(5):983–988.
Munster JJCM, Zamanipoor Najafabadi AH, van ’t Hooft J, et al. Changes in healthcare utilisation for pediatric tonsillectomy and adenoidectomy in the Netherlands: a population‑based study. Clinical Otolaryngology. 2020;46:347–356.
3Ingram DG, Friedman NR. Toward adenotonsillectomy in children: a review for the general pediatrician. JAMA Pediatrics. 2015;169(11):1155–1161
4Niedzielski A, Chmielik LP, Mielnik‑Niedzielska G, et al. Adenoid hypertrophy in children: a narrative review of pathogenesis and clinical relevance. BMJ Paediatrics Open. 2023;7:e001710.
5Pawłowska‑Seredyńska K, Umlawska W, Resler K, et al. Craniofacial proportions in children with adenoid or adenotonsillar hypertrophy are related to disease duration and nasopharyngeal obstruction. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology. 2020;132:109911.
6Adenoid hypertrophy: prevalence systematic review and meta‑analysis. Journal of Clinical Epidemiology. 2017;75:36–45.
7Adenoidectomy in children: updated review. Current Opinion in Otolaryngology & Head and Neck Surgery. 2018;26(6):456–462.

САМОЛIКУВАННЯ МОЖЕ БУТИ ШКIДЛИВИМ ДЛЯ ВАШОГО ЗДОРОВ´Я