Що таке тонзилофарингіт і чим він небезпечний?

Тонзилофарингіт є поширеною проблемою, що виникає в людей будь-якого віку. Часто його симптоми сприймаються як звичайна застуда, що призводить до затримки зі зверненням до лікаря. Однак, важливо усвідомлювати, що це захворювання може мати різні причини та форми, кожна з яких потребує індивідуального підходу до лікування. Проблема ускладнюється тим, що неправильна діагностика та самолікування призводять до серйозних ускладнень, включаючи хронічні захворювання та ризик інфекцій.

Що таке тонзилофарингіт?

Тонзилофарингіт — це запалення, що стосується мигдаликів і горлянки. При цьому захворюванні відбувається набряк та почервоніння цих тканин, що призводить до больових відчуттів та утруднень при ковтанні.

На фізіологічному рівні запалення викликає накопичення рідини та клітин імунної системи у тканинах. Це призводить до проблем з диханням, оскільки набряк ускладнює проходження повітря через горло. Крім того, з'являється чутливість та біль в уражених ділянках, оскільки тіло намагається захиститися від інфекції, а цей процес викликає дискомфорт та погіршує загальне самопочуття.

Симптоми захворювання

Тонзилофарингіт у кожної людини проявляється по-різному — у різних формах залежно від причини, важкості та характеру запального процесу:

1. Вірусний тонзилофарингіт — викликається вірусами (наприклад, аденовірусами). Симптоми зазвичай менш виражені: легкий біль у горлі, невелике підвищення температури.
2. Бактеріальний — зазвичай викликається стрептококами групи A. Симптоматика включає сильний біль у горлі, високу температуру та гнійні нальоти на мигдаликах.
3. Алергічний — виникає через алергії. Основні симптоми — свербіж у горлі та почервоніння мигдаликів.
4. Хронічний — проявляється постійним запаленням мигдаликів, може призводити до загострень.
5. Фолікулярний — характеризується утворенням гнійних фолікулів на мигдаликах, супроводжується сильним болем та високою температурою.

До загальних симптомів відносяться:

• Біль у горлі — одна з основних ознак, що посилюється при ковтанні або розмові;
• Набряк і почервоніння мигдаликів — гланди виглядають збільшеними та запаленими, часто з нальотом;
• Підвищена температура — може підніматися до 39°C і вище, супроводжуючись ломотою;
• Утруднене ковтання — виникає відчуття дискомфорту при прийомі їжі та рідини;
• Кашель — може бути як сухим, так і вологим, іноді з виділенням мокротиння;
• Збільшення лімфатичних вузлів — нерідко стають збільшеними та болючими;
• Загальне нездужання — відчуття втоми, слабкості та ломоти у м'язах.

Слід зазначити, що такі симптоми розвиваються при інших захворюваннях органів дихальної системи. Тому, якщо ви спостерігаєте в себе кілька цих симптомів, рекомендується звернутися до лікаря для діагностики та призначення відповідного лікування.

Чим тонзилофарингіт небезпечний?

Тонзилофарингіт, незважаючи на свою поширеність, — небезпечна хвороба, особливо якщо її не лікувати належним чином. Основні ризики включають:

• Ускладнення на серці — бактеріальний тонзилофарингіт часто призводить до серйозних захворювань, таких як ревматизм, який вражає клапани серця та може спричинити серцеву недостатність;
• Проблеми з диханням — набряк тканин у горлі може звужувати дихальні шляхи, що призводить до утрудненого дихання. У важких випадках це може спричинити асфіксію (задуху);
• Абсцес мигдалин — може утворитися гнійний абсцес, який потребує хірургічного втручання. Цей стан супроводжується сильним болем та викликає додаткові ускладнення;
• Розповсюдження інфекції — патологічне вогнище нерідко поширюється на сусідні структури, включаючи вуха, носові пазухи та легені, що призводить до розвитку більш серйозних захворювань, таких як отит або пневмонія;
• Хронізація патології — при частих рецидивах запалення розвиваються хронічні форми захворювання, які потребують складнішого лікування та погіршують якість життя в довгостроковій перспективі;
• Загострення супутніх захворювань — у людей з хронічними захворюваннями (наприклад, астмою) тонзилофарингіт посилює симптоми.

Діагностика та лікування тонзилофарингіту

Діагностика тонзилофарингіту починається з детального збору анамнезу. Лікар проводить опитування пацієнта про наявність симптомів, таких як біль у горлі, підвищення температури, утруднене ковтання та інші. Далі слідує клінічне обстеження, під час якого фахівець оглядає горло, звертаючи увагу на стан мигдаликів та глотки.

За потреби лікар може призначити додаткові дослідження, щоб уточнити діагноз. Одним з найбільш поширених методів є мазок з горла, який дозволяє виявити наявність бактерій, таких як стрептококи, та визначити їхню чутливість до антибіотиків. У деяких випадках можуть бути рекомендовані аналізи крові, щоб оцінити рівень запальних процесів в організмі.

Лікування в дорослих залежить від його причини, ступеня вираженості симптомів та загального стану пацієнта. Основні підходи до лікування включають:

• Антибіотики — застосовуються при бактеріальній природі захворювання, особливо при підтвердженій стрептококовій інфекції;
• Жарознижувальні та протизапальні засоби — допомагають знизити температуру та полегшити хворобливі відчуття в горлі;
• Полоскання — сольові або антисептичні розчини зменшують запалення та знімають дискомфорт;
• Промивання носа — сольові розчини для носа сприяють полегшенню дихання та зменшенню набряку слизової оболонки;
• Зволоження повітря — використання зволожувачів, вологе прибирання та провітрювання запобігають пересиханню слизової оболонки та полегшують дихання;
• Спокій та рясне пиття — важливо забезпечити організму достатній відпочинок та підтримувати водний баланс, щоб прискорити процес одужання.

Щоб прискорити одужання, все частіше рекомендуються препарати на рослинній основі. Одними з найефективніших є препарати від німецької компанії Біонорика, зокрема Тонзипрет^®. Він містить комбінацію натуральних екстрактів, що забезпечує комплексний вплив на організм.

Тонзипрет^® має високий профіль безпеки, швидко знімає больові відчуття та може часто прийматися (на відміну від більшості синтетичних препаратів). Крім того, ліки зміцнюють слизову оболонку горла, що підвищує місцевий імунітет, сприяють швидшому одужанню, а також профілактиці ускладнень та рецидивів у майбутньому.

Препарат випускається у краплях та таблетках, дозволений дітям від 1 року. При правильному застосуванні не порушує мікробіом ротової порожнини та має мінімальний ризик розвитку побічних ефектів. Дозування докладно описані в інструкції, що додаються до кожної упаковки.

Якщо симптоми не покращуються або стан пацієнта погіршується, необхідно звернутися до лікаря для корекції лікування та подальшого спостереження. Своєчасна діагностика та адекватна терапія сприяють швидкому відновленню та зниженню ризику ускладнень.