Що таке ринофарингіт? Симптоми та лікування захворювання

У осінньо-весняний період отоларингологи відзначають почастішання скарг на біль у горлі, нежить та підвищення температури як у дітей, так і дорослих. У цей час активізуються гострі респіраторні захворювання, до яких належать ринофарингіт. На відміну від фарингіту, який вражає переважного горла (частина горла, яка розташована за носовою та ротовою порожнинами), ринофарингіт поширюється також на носову порожнину.

Причини захворювання

Ринофарингіт — це медичний термін, що описує процес запалення носоглотки. Вхідними воротами для збудників, які провокують захворювання, є слизова оболонка очей та носа. У 80-90% випадків хвороба викликається вірусами грипу, парагрипу, риновірусами, ентровірусами, коронірусами, а в 10-20% — бактеріями, зокрема стрептококами. Залежно від збудника інкубаційний період може тривати від кількох годин до п'яти днів.

Розвитку захворювання сприяє низка факторів:

• загальне переохолодження;
• наявність в організмі осередків інфекцій (наприклад, стоматиту або хронічного алергічного запалення);
• куріння;
• тривале перебування в запиленому, забрудненому, загазованому приміщенні;
• антисанітарні умови проживання.

Як передається ринофарингіт?

Хвороба передається повітряно-крапельним шляхом при контакті з інфікованою людиною, через предмети загального користування або при дотику до забруднених поверхонь. Інфікована людина при кашлі, чханні чи розмові виділяє мікроскопічні краплі, що містять збудники, які можуть потрапити до організму здорової людини.

Фахівці виділяють дві форми хвороби: гостру та хронічну.

• Гострий ринофарингіт найчастіше розвивається на тлі застуди чи грипу. Це найбільш поширена та заразна форма.
• Хронічний ринофарингіт розвивається при затяжному впливі подразнювальних факторів, таких як часті інфекції, куріння, забруднене повітря або алергії. Хронічна форма також може бути результатом недолікованого гострого ринофарингіту та має характерну симптоматику: постійну пирхоту в горлі, утруднене дихання, нічний кашель, слабкість, зниження нюху та смакових відчуттів.

Якщо ви спостерігаєте в себе симптоми ринофарингіту як у гострій, так і в хронічній формі, бажано обмежити відвідування громадських місць, щоб не заразити навколишніх. За необхідності використання громадського транспорту або відвідування людних місць носіть маску та уникайте тісного контакту з іншими людьми.

Симптоми ринофарингіту

Через те, що серед органів дихальної системи немає чіткої межі, віруси, що потрапляють в одну з її частин, часто вражають відразу кілька елементів, викликаючи цілий комплекс симптомів:

• закладеність носа та утруднення дихання;
• біль при ковтанні;
• пирхоту чи відчуття грудки в горлі;
• сухий нав'язливий кашель;
• підвищення температури;
• головний та м'язовий біль;
• загальна слабкість.

Ринофарингіт особливо небезпечний для маленьких дітей, через специфічну будову дихальної системи яких хвороба викликає значний набряк, що ускладнює відтік слизу.

Методи діагностики

Діагностика ринофарингіту зазвичай проводиться отоларингологом на основі огляду та опитування пацієнта. Лікар збирає анамнез та проводить фізичний огляд, який включає:

• Огляд носової порожнини та горла — включає використання риноскопа та шпателя для перевірки слизових на наявність набряку, запалення, почервоніння та нальотів.
• Пальпацію лімфатичних вузлів — отоларинголог промацує шийні лімфатичні вузли на наявність збільшення та хворобливості.

Зазвичай, цього достатньо, щоб встановити точний діагноз. У випадку, якщо фахівець підозрює бактеріальну природу захворювання, можуть бути потрібні додаткові лабораторні та інструментальні обстеження для визначення конкретного збудника.

Як лікувати ринофарингіт?

При правильному симптоматичному лікуванні ринофарингіт проходить у середньому протягом тижня. Для полегшення стану фахівці рекомендують застосовувати такі методи:

• тепле рясне пиття, яке дозволяє спростити відтік слизу;
• полоскання порожнини глотки антисептичними препаратами;
• використання ізотонічного розчину для промивання порожнини носа;
• за наявності запалення — кортикостероїди (протизапальні препарати) у вигляді інгаляцій та спреїв;
• за наявності алергії — застосування антигістамінних (протиалергічних) препаратів;
• за наявності кашлю — додавання відхаркувальних засобів;
• якщо хвороба має бактеріальну природу, можуть бути рекомендовані антибіотики.

Часто лікарі призначають рослинні препарати комплексної дії, до яких належить Тонзипрет^® від компанії Біонорика. До його складу входять лаконос американський, гваякове дерево та стручковий перець, які в сукупності мають протизапальну, анальгетичну, антибактеріальну та імуномодулюючу дію. Засіб позитивно впливає на зменшення тривалості захворювання.

Препарат випускається у вигляді крапель та таблеток:

• Краплі приймають внутрішньо: тримають деякий час у роті, потім проковтують. Дозування препарату залежить від віку та гостроти захворювання: дорослі та діти віком від 12 років приймають по 5-10 крапель кожні 15-60 хвилин при гострій формі захворювання. При хронічному ринофарингіт рекомендується приймати по 5-10 крапель 1-3 рази на день.
• Таблетки потрібно розсмоктувати або давати їм повільно розчинитися у роті для поступового вивільнення активних компонентів та їх рівномірного розподілу по слизовій оболонці горла та носоглотки. При гострому ринофарингіті дорослі та діти віком від 12 років приймають по одній таблетці кожні 30-60 хвилин, але не більше 12 таблеток на день. При хронічному ринофарингіт дозування становить одну таблетку 1-3 рази на день.

Варто зазначити, що препарат можна приймати дітям віком від 1 року. Рекомендоване дозування для дітей різної вікової категорії докладно описано в інструкції.

Можливі ускладнення

При некоректному лікуванні хвороба може вражати сусідні тканини та давати серйозні ускладнення у вигляді синуситів (запалення навколоносових пазух), ларингітів (запалення гортані), бронхітів (ураження слизової оболонки бронхів), пневмонії (запалення легенів), отитів (запалення середнього, внутрішнього або зовнішнього вуха). Важливо своєчасно вплинути на вогнище запалення, щоб запобігти перехід ринофарингіту в дорослих та дітей в більш серйозну форму.

Профілактика

Щоб запобігти розвитку захворювання, необхідно проводити такі методи профілактики:

• дотримання особистої гігієни, зокрема, ретельне миття рук після вулиці;
• санація (усунення) осередків інфекції в організмі;
• уникнення переохолодження.

Важливо не забувати про провітрювання приміщення, у якому ви перебуваєте. Не буде зайвим й часте вологе прибирання (найкраще — один раз на день).

Заходи, спрямовані на зміцнення імунітету, також є чудовим захистом від ринофарингіту. До них відносяться раціональне харчування, щоденні прогулянки на свіжому повітрі за різної погоди, а також проходження вакцинації від грипу.