Алергічний фарингіт: що це, які симптоми та як лікувати

Алергічний фарингіт — це запалення слизової оболонки горла, спричинене дією алергенів, а не вірусами чи бактеріями. Такий стан може завдати чималого дискомфорту і часто має хронічний перебіг. У цій статті ми розповімо, як розпізнати алергічний фарингіт, які симптоми вказують на алергічну природу захворювання та як правильно його лікувати. Матеріал буде корисним для батьків, які помічають у дитини регулярне подразнення в горлі без температури, для дорослих із проявами сезонної алергії, а також для тих, хто вже стикався з подібними проблемами.

Що таке алергічний фарингіт

Алергічний фарингіт — це неінфекційне запалення слизової оболонки глотки, що виникає внаслідок гіперчутливості організму до певних алергенів, які потрапляють до нього через повітря або їжу. На відміну від вірусного чи бактеріального фарингіту, цей тип хвороби не супроводжується підвищенням температури або загальною інтоксикацією, але може викликати стійкий сухий кашель, першіння в горлі, набряк та утруднене ковтання.

Алергічний фарингіт є частим проявом сезонних або цілорічних алергій, а серед хронічних фарингітів становить близько 15–20 % випадків. Найчастіше патологію діагностують у мешканців великих міст, де спостерігається високий рівень забруднення повітря, а також у пацієнтів з уже наявними алергічними захворюваннями — ринітом, кон’юнктивітом, бронхіальною астмою.

Читайте також: Фарингіт: симптоми, лікування та можливі ускладнення

Причини алергічного фарингіту

Алергічний фарингіт виникає внаслідок реакції імунної системи на чужорідні речовини, які зазвичай не є небезпечними для більшості людей. У разі гіперчутливості організму навіть незначна кількість алергену може спричинити запалення слизової оболонки глотки та сприяти розвитку характерних симптомів. Тому ймовірні причини алергічного фарингіту:

• повітряні алергени — найпоширеніша причина, що охоплює пилок рослин (особливо під час цвітіння), домашній пил, шерсть тварин, спори плісняви та пилових кліщів;

• харчові продукти — білкові компоненти деяких харчових речовин (цитрусові, горіхи, шоколад, морепродукти) можуть провокувати алергічний фарингіт, особливо в дітей;

• побутова хімія та косметика — частки засобів дезінфекції, парфумів, лаків для волосся чи освіжувачів повітря можуть подразнювати дихальні шляхи;

• промислові та автомобільні викиди — мешканці мегаполісів частіше стикаються з постійною дією хімічних речовин, які можуть викликати хронічне алергічне запалення глотки;

• медикаменти — деякі лікарські засоби, особливо антибіотики, анальгетики і засоби проти тиску, іноді спричиняють алергічну реакцію на слизовій глотки;

• генетична схильність — наявність алергічних захворювань у родині підвищує ризик розвитку алергічного фарингіту в дітей та дорослих.

Виявлення конкретного алергену — ключ до ефективного лікування алергічного фарингіту. Саме тому важливо своєчасно звертатися до лікаря-алерголога для проходження діагностики й формування індивідуального плану терапії.

Симптоми алергічного фарингіту

Симптоми алергічного фарингіту можуть суттєво погіршити якість життя, особливо в сезон підвищеної концентрації алергенів у повітрі. Вони зазвичай виникають раптово, не супроводжуються підвищенням температури, але можуть призвести до серйозного дискомфорту та ускладнень. Можуть спостерігатись:

• першіння або свербіж у горлі — один із найпоширеніших проявів, що виникає внаслідок подразнення слизової оболонки;

• сухий, надокучливий кашель — не супроводжується відходженням мокротиння, посилюється вночі або після контакту з алергеном;

• відчуття стороннього тіла в горлі — пацієнти часто описують його як «ком» у горлі або труднощі з ковтанням;

• закладеність носа або риніт — часто супроводжує фарингіт, адже слизова оболонка дихальних шляхів реагує комплексно;

• набряк слизової глотки — може бути помітним під час огляду або створювати дискомфорт під час їди;

• зміна голосу — виникає у разі залучення до процесу голосових зв’язок або при значному набряку;

• головний біль, слабкість, зниження концентрації уваги — часті супутники, особливо за тривалого перебігу хвороби;

• сльозотеча, почервоніння очей, чхання — додаткові симптоми, що часто вказують на системну алергічну реакцію;

• небезпечні прояви — сильне набрякання горла, утруднене, свистяче дихання або задуха є приводом до негайного звернення по медичну допомогу.

Оскільки симптоми алергічного фарингіту можуть бути схожими на інші захворювання горла, важливо не займатися самодіагностикою, а звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та отримання правильної терапії.

Діагностика алергічного фарингіту

Щоб точно встановити, що в пацієнта саме алергічний фарингіт, лікарі застосовують комплексну діагностику. Вона дозволяє не лише підтвердити сам факт алергічного ураження глотки, а й визначити конкретні алергени, що спричиняють реакцію організму:

• консультація отоларинголога — лікар проводить опитування та огляд пацієнта, з’ясовує історію хвороби, наявність сезонної симптоматики або реакції на певні фактори;

• фарингоскопія — візуальне обстеження слизової оболонки глотки за допомогою спеціального інструмента, дозволяє побачити почервоніння, набряк, сухість, що характерні для алергічної реакції;

• загальний аналіз крові — допомагає виявити еозинофілію (підвищену кількість еозинофілів), яка часто спостерігається при алергіях;

• визначення рівня загального IgE — аналіз крові, який показує підвищену кількість імуноглобуліну Е;

• алергопроби (шкірні тести) — проводяться на внутрішній поверхні передпліччя або спини: шкіру злегка надрізають або проколюють, наносячи краплю з алергеном; результат оцінюється за набряком або почервонінням через 15–20 хвилин;

• специфічні IgE-тести — лабораторний аналіз крові, що дозволяє точно визначити, до яких саме алергенів є підвищена чутливість, має високу точність і не потребує контакту з алергеном;

• мазок із зіву — виконується для виключення бактеріальної або вірусної інфекції, яка може маскуватися під алергічний фарингіт або супроводжувати його.

Комплексна діагностика дає змогу не лише підтвердити алергічний фарингіт, а й підібрати індивідуальну схему лікування, уникнути ускладнень і полегшити перебіг захворювання.

Читайте також: Фарингіт у дітей: симптоми, причини та лікування

Лікування алергічного фарингіту

Терапія алергічного фарингіту насамперед спрямована на усунення симптомів і запобігання повторним епізодам захворювання. Основою лікування є виявлення й усунення контакту з алергеном, що спричиняє реакцію, а також застосування медикаментозних засобів для зменшення запалення та поліпшення стану слизової оболонки глотки. Найчастіше використовуються:

1. Антигістамінні препарати — переважно засоби другого або третього покоління (лоратадин, цетиризин, дезлоратадин), які блокують дію гістаміну — речовини, відповідальної за симптоми алергії.

2. Місцеві засоби — зрошення горла антисептичними або протизапальними спреями, полоскання розчинами з ромашкою, шавлією, морською сіллю.

3. Стабілізатори мембран тучних клітин — препарати, які запобігають вивільненню гістаміну, наприклад кромоглікат натрію. Їх застосовують переважно при хронічному перебігу та в разі рецидивного алергічного фарингіту.

4. Глюкокортикостероїди — у важких випадках або при виражених симптомах лікар може призначити інгаляційні чи системні стероїдні препарати. Вони ефективно знімають набряк і запалення, але мають обмеження щодо тривалості застосування.

5. Імунотерапія (СІТ) — алерген-специфічне лікування, яке передбачає поступове введення алергену в організм у малих дозах для формування толерантності. Використовується при підтвердженні алергії на конкретну речовину, наприклад пилок, пилових кліщів тощо.

6. Корекція способу життя — уникання контактів із потенційними алергенами (пил, шерсть тварин, пилок), використання очищувачів повітря, вологе прибирання приміщення, зволоження повітря, контроль за раціоном у разі харчової алергії.

Також можна виділити певні особливості лікування алергії у дітей:

• не всі антигістамінні дозволені в ранньому віці — призначення має здійснювати тільки педіатр;

• дозування препаратів підбирається індивідуально відповідно до віку та маси тіла дитини;

• перевага віддається засобам у формі сиропів, рідин або розсмоктувальних таблеток;

• більшу увагу приділяють способу життя та гігієні, щоб мінімізувати контакт з алергенами у побуті;

• у разі частих загострень може знадобитися консультація дитячого алерголога для планування СІТ.

Правильне лікування алергічного фарингіту значно покращує якість життя, зменшує частоту загострень і дозволяє контролювати перебіг захворювання як у дітей, так і в дорослих.

Коли необхідне хірургічне втручання

У більшості випадків алергічний фарингіт лікується консервативно — за допомогою медикаментів та уникнення алергенів. Проте в окремих ситуаціях може виникнути потреба у хірургічному втручанні, особливо якщо алергічні процеси стають хронічними або спричиняють ускладнення:

• хронічне гіпертрофічне ураження мигдалин — якщо внаслідок постійного алергічного запалення відбувається патологічне збільшення піднебінних мигдалин, яке ускладнює дихання або ковтання, лікар може рекомендувати тонзилектомію (видалення мигдаликів);

• рецидивуючі інфекції на фоні алергії — у разі поєднання алергічного фарингіту з частими бактеріальними тонзилітами, що не піддаються медикаментозному лікуванню;

• утруднене носове дихання через гіпертрофію аденоїдів — у дітей це може призводити до постійного подразнення слизової глотки та хронічного фарингіту алергічного типу;

• поліпи чи інші анатомічні зміни носоглотки — у разі виявлення поліпів, кіст чи новоутворень, які механічно дратують слизову, утримують алергени або викликають запалення, потрібне їх хірургічне видалення;

• необхідність біопсії при атиповому перебігу — якщо є підозра на інше захворювання, яке маскується під алергічний фарингіт (наприклад, пухлини, системні хвороби), може бути рекомендована біопсія ділянки тканини для уточнення діагнозу.

Хірургічне лікування при алергічному фарингіті застосовується лише у складних випадках або за відсутності ефекту від тривалої консервативної терапії. Остаточне рішення завжди приймає лікар після повного обстеження пацієнта.

Профілактика алергічного фарингіту

Щоб уникнути розвитку алергічного фарингіту або знизити ризик його рецидиву, важливо дотримуватись комплексного підходу до профілактики. Основна мета — мінімізувати контакт з алергенами та підтримувати імунітет на належному рівні. Основні аспекти:

1. Виявлення та усунення алергенів — перше й найважливіше правило. Алергічний фарингіт часто виникає на тлі реакції на пилок, пилових кліщів, шерсть тварин, побутову хімію. Важливо провести алергопроби та відкинути дію головних тригерів.

2. Регулярне прибирання у приміщенні — щоденне вологе прибирання, провітрювання, використання очищувачів повітря, відмова від килимів і важких штор допомагають зменшити концентрацію алергенів у повітрі.

3. Уникнення різких запахів і диму — парфуми, ароматизатори, сигаретний дим часто провокують подразнення слизової у людей, схильних до алергічного фарингіту.

4. Зволоження повітря — сухе повітря сприяє пересушуванню слизової оболонки, що робить її вразливою до алергенів. Використання зволожувачів — простий і ефективний крок.

5. Зміцнення імунітету — збалансоване харчування, прогулянки на свіжому повітрі, повноцінний сон і фізична активність сприяють кращій роботі імунної системи.

6. Профілактичне застосування фітопрепаратів — засоби на рослинній основі можуть допомогти зменшити запалення й підтримати захисні сили організму.

Для профілактики важливо мати під рукою натуральні засоби, що діють м’яко, але ефективно. Тонзипрет^® — саме такий препарат. Його рослинна формула поєднує властивості лаконоса американського, гваякового дерева та стручкового перцю, завдяки чому Тонзипрет^® не лише зменшує запалення та біль, а й підтримує імунну відповідь організму. Його можна використовувати як частину комплексного лікування, так і з метою профілактики в періоди підвищеного ризику загострень. Підходить навіть для дітей з 1 року життя.