Що робити, якщо дитина часто хворіє?

Коли йдеться про здоров'я дітей, часті захворювання стають справжньою тривогою для батьків. Кожен застудний епізод — це не тільки дискомфорт для малюка, але й виклик для його імунної системи, яка ще лише формується. Дорослим важливо знати причини підвищеної захворюваності, а також методи профілактики та зміцнення імунітету, які допоможуть знизити ризик інфекцій та покращити загальний стан здоров'я.

Коли дитину вважають часто хворіючою?

Це поняття має на увазі, що дитина часто хворіє на застудні захворювання. Зазвичай цей медичний термін застосовують до дітей, які переносять 6–8 і більше гострих респіраторних захворювань (ГРЗ) на рік. Однак частота захворювань залежить від віку, і цей фактор обов'язково потрібно враховувати.

Вікові категорії та норми частоти захворювань:

• Діти до 1 року — у цьому віці імунна система малюка тільки починає формуватися, і в основному дитина захищена материнськими антитілами. Захворювання в цей період мають відбуватися рідко — 1-2 рази на рік.
• Від 1 до 3 років — тут починається активне знайомство з навколишнім світом, тому захворюваність зростає, відвідуючи дитячі садки та граючи з іншими дітьми. У нормі застуди трапляються до 6 разів на рік.
• Від 3 до 5 років — у цьому віці продовжується активна соціалізація, що збільшує кількість контактів з вірусами, тому дитина дуже часто хворіє. Захворюваність може коливатися від 5 до 7 разів на рік.
• Від 5 до 7 років — імунна система стає міцнішою та захворюваність знижується. Нормою вважається трохи більше 4–5 інфекцій на рік.
• Діти старше 7 років — з моменту початку шкільного навчання діти контактують з великою кількістю людей, але їхній імунітет вже стійкіший. У середньому дитина може захворіти 2–4 рази на рік.

Ознаки частих захворювань у дітей

Діти, що часто хворіють, страждають від повторюваних інфекцій, що переважно вражають верхні дихальні шляхи. До поширених проявів належать:

• Постійний нежить — зазвичай починається з прозорих виділень, які можуть стати густими та зеленими при бактеріальних ускладненнях.
• Запалення горла — скарги на біль при ковтанні, осиплість, часті ангіни.
• Частий кашель — може бути як сухим, так і мокрим, часто супроводжується свистячим диханням та утрудненням при вдиху.
• Отити — запалення середнього вуха, що призводить до болю та погіршення слуху.
• Бронхіти — тривалий кашель з утрудненням дихання, що іноді супроводжується свистом або хрипом.

Якщо такі патології повторюються частіше норми або спостерігаються двічі-тричі за сезон, це може вказувати на ослабленний імунітет та необхідність ретельнішого медичного контролю.

Чому деякі діти хворіють частіше, ніж інші?

Частота захворювань у дитячому віці нерідко сильно варіюється. Одні діти можуть практично не хворіти, тоді як інша дитина хворіє щомісяця. Причини такої різниці можуть бути різноманітними та включають як фізіологічні, так і зовнішні фактори:

• Незріла імунна система — до 3 років діти найбільш уразливі перед вірусними інфекціями, оскільки їхній організм не накопичив достатньо антитіл для боротьби з ними. Особливо схильні до цього діти, які не отримують грудного вигодовування — адже материнське молоко містить захисні антитіла.
• Часті контакти з іншими дітьми — відвідування дитячих садків, шкіл та гуртків значно збільшує ризик зараження. У таких місцях діти постійно контактують з іншими дітьми, що сприяє швидкому розповсюдженню вірусів та бактерій. Часто інфекції проникають через слизову оболонку горла, оскільки горло — перші ворота інфекції.
• Спадкові фактори — у дітей, чиї батьки в дитинстві часто хворіли, також є підвищена схильність до частих захворювань. Генетична схильність до слабкого імунітету або алергічних реакцій може спричинити підвищену захворюваність.
• Алергії — алергічні реакції ослаблюють захисні сили організму, створюючи умови для розвитку частих інфекцій. Діти з алергіями часто страждають від хронічних запалень у носоглотці чи бронхах.
• Несприятливі умови довкілля — забруднене повітря, пил, пліснява в будинку та нестача свіжого повітря знижують імунний захист дихальних шляхів.
• Неправильне харчування та дефіцит вітамінів — нестача вітамінів та мікроелементів, таких як вітамін C, D, залізо та цинк, робить організм більш уразливим. До того ж діти з незбалансованим харчуванням довше відновлюються від хвороб.
• Стрес і психологічний стан — емоційний стрес, викликаний проблемами в сім'ї, труднощами у школі або перевтомою, може суттєво послабити захисні механізми.

Профілактика та зміцнення імунітету

Дотримуючись простих правил, ви значно покращите здоров'я дитини та зміцните її імунітет:

1. Збалансоване харчування — включайте в раціон різноманітні продукти, багаті на білки, жири, вуглеводи, вітаміни і мінерали. Вивчіть норми нутрієнтів для кожної вікової групи та навчіться складати здорову тарілку.
2. Фізична активність та заґартовування — щоденні прогулянки, рухливі ігри та регулярні фізичні вправи покращують роботу імунної системи. Загартовування (контрастний душ, прогулянки на свіжому повітрі) зміцнює стійкість організму до інфекцій.
3. Повноцінний сон і режим дня — для міцного імунітету важливо забезпечити дитині 10-12 годин сну на добу, а також дотримуватись режиму дня, щоб організм міг відновлюватися та правильно формуватися.
4. Догляд за порожниною рота — турбота про гігієну та здоровий мікробіом порожнини рота — важлива частина профілактики хвороб. Карієс та запалення ясен стають джерелом хронічної інфекції, що послаблює імунітет. Регулярне чищення зубів двічі на день, полоскання рота після їжі та візити до стоматолога допомагають запобігти розвитку захворювань та підтримувати загальне здоров'я дитини.
5. Гігієна та свіже повітря — регулярне миття рук, провітрювання приміщень та прогулянки на свіжому повітрі покращують захисні сили організму та знижують інфекційне навантаження на дитячий організм.
6. Вакцинація — це один з найбільш ефективних способів зміцнення імунітету та запобігання небезпечним захворюванням. Щеплення допомагають організму виробити антитіла до інфекцій, значно знижуючи ризик серйозних ускладнень. Важливо дотримуватись календаря щеплень та проконсультуватися з педіатром для визначення необхідності додаткових вакцин залежносто від особливостей здоров'я дитини.

Також у періоди перших холодів та підвищеної захворюваності рекомендовано використання препаратів на рослинній основі, таких як Тонзипрет^®. Цей засіб розроблено німецькою компанією Біонорика з використанням технології фітонірингу, завдяки якій вдається виділити всі активні речовини з рослин.

Тонзипрет^® містить екстракти лікарських рослин, які сприяють активізації власних захисних сил організму та зміцненню слизової оболонки верхніх дихальних шляхів, не порушуючи мікробіом порожнини рота. Завдяки натуральному складу він має високий рівень безпеки та дозволений для дітей від 1 року.
На ринку Тонзипрет^® представлений у краплях і таблетках, тому можна вибрати зручну форму для різних вікових груп.

Коли варто звернутися до лікаря?

Незважаючи на профілактичні заходи, іноді виникає потреба в консультації лікаря. Звернення до медичного фахівця важливе в таких випадках:

• Тривала лихоманка — якщо температура перевищує 38,5°C та триває понад трьох днів;
• Симптоми важкого захворювання — якщо спостерігаються утруднене дихання, сильний біль у горлі, вухах чи животі;
• Захворювання, що повторюються — свідчать про проблеми з імунною системою та вимагають консультації педіатра.
• Зміни в поведінці та самопочутті — якщо дитина стає млявою, відмовляється від їжі або пиття, у неї спостерігаються зміни в поведінці (агресія, сльозливість), це може бути знаком серйозного захворювання;
• При появі висипу, свербежу, набряків або утруднень з диханням важливо негайно звернутися до лікаря, оскільки це може вказувати на алергійну реакцію.

Не варто ігнорувати, коли дитина постійно хворіє, тому що рання діагностика та лікування запобігають розвитку більш серйозних захворювань та допомагають зберегти здоров'я малюка. Регулярні огляди в педіатра також важливі для контролю за розвитком та зміцненням імунітету.